Роман Остапів – 46-річний український військовик, старший солдат, водій інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення, 24-ї окремої механізованої бригади військової частини А 0998. Загинувзахищаючи Україну 9 січня 2023 року , від важких поранень, отриманих внаслідок ракетного удару у місті Краматорськ на Донеччині.

Народився Роман 11 червня 1976 року в селі Мишковичі (нині Великогаївської громади) Тернопільського району Тернопільської області. Був справжнім патріотом, вірним військовій присязі, щирим, добрим, спокійним, доброзичливим та привітним.

Був депутатом Великогаївської сільської ради. За словами голови громади Олега Кохмана, Роман Остапів завжди переймався проблемами громади, інтереси якої представляв, працював задля людей і намагався допомогти у будь-якій ситуації, був дуже ініціативним депутатом, спокійним і врівноваженим чоловіком і дуже інтелігентною людиною.

До повномасштабного вторгнення працював заступником директора ПП Агрофірма «Медобори». Любив землю, щодня милувався краєвидами рідного поля, зустрічав світанки та заходи сонця під гуркіт комбайна та гудіння бджіл. Він був надійним тилом та захистом своєї сім’ї. Та лютий 2022 року змінив його життя. Гуркіт сільськогосподарської техніки перетворився на гуркіт ворожих танків та ракет на Сході України, куди вирушив разом із побратимами захищати країну від ворога.

Романа Остапіва поховали 18 січня 2023 року на Алеї  Героїв Микулинецького кладовища у місті Тернополі.

Залишились мати Любов Володимирівна, дружина Наталія, син Владислав, донька Анна.

За свій подвиг Роман Остапів удостоєний звання «Почесний громадянин Тернопільської області» (2024, посмертно), «Почесний громадянин міста Тернополя» (27 січня 2023, посмертно).