Ігор Прус - 40-річний український військовик, кулеметник 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти, позивний «Німець». Загинув 12 вересня 2023 року, захищаючи Україну, у селі Шахове Донецької області.

Ігор народився 28 жовтня 1982 року у селі Красівка. Навчався у Тернопільській школі №5, згодом у Товстолузькій середній школі. Проходив навчання у школі міліції.

З перших днів війни став на захист країни. Був у лавах територіальної оборони Великогаївської громади. Пізніше – поповнив ряди ЗСУ. Служив у гарячих точках на Східному напрямку.

«У 12 років Ігор залишився без батька, — розповідає Наталія Баньковська, староста села Красівка. — Матері його було лише 33, коли чоловік загинув в автокатастрофі, і вона залишилася вдовою з двома дітьми. Скоріш за все, ще тоді Ігор відчув себе захисником, відповідальним за слабших, сестра була молодшою на декілька років. Ніколи мама не мала з ним клопотів, односельці пам’ятають його добрим, вихованим, привітним. Одружившись, жив зі сім’єю у Тернополі, але до села навідувався щовихідні, бо завше була якась робота, що вимагала чоловічих рук».

Довгий час Ігор Прус працював у правоохоронних органах, був помічником слідчого, а перед війною — далекобійником. Любив і дорогу, й техніку, на якій добре знався.

У березні 2022-го Ігор Прус приєднався до лав ЗСУ. Воював на Сумщині, згодом — на Донеччині. За словами побратимів, яким би змученим не був, очі загорялися, коли мова заходила про сім’ю й автотехніку.

Дружина намагалася постійно бути на зв’язку з чоловіком. «Він пройшов через пекло — Часів Яр, Кліщіївка... Коли Ігор ставав мовчазним, я розуміла, що знову втратив когось з побратимів», — розповідає Тетяна Прус. Востаннє зателефонував дружині 11 вересня з реанімації лікарні в Дніпрі. Напередодні боєць отримав тяжкі контузії на Донеччині.

У Ігоря Пруса залишилася мама, дружина Тетяна і дві донечки – Вікторія і Олександра.

3 листопада 2023 року на сесії Тернопільської міської ради посмертно отримав звання «Почесний громадянин Тернополя».