Коваль Віталій Володимирович – 26-річний український військовий, солдат, оператор 4 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1 штурмового батальйону військової частини А4638. Загинув 28 листопада 2022 року в районі населеного пункту Бахмут Донецької області.
Народився Віталій Коваль 25 жовтня 1996 року в Тернополі. Закінчив Тернопільську загальноосвітню школу-ліцей № 9, Тернопільське вище професійне училище технологій та дизайну. Працював за кордоном.
На другий день після повномасштабного вторгнення Віталій добровольцем пішов до лав тероборони. Спочатку охороняв стратегічні об’єкти на Тернопільщині, а з 30 березня 2022 року офіційно підписав контракт. У червні поїхав на КМБ в ССО «Азов» і успішно його закінчив. Брав участь у бойових завданнях на Харківському, Запорізькому, Херсонському і Бахмутському напрямках.
24 листопада 2022 року, під вечір, написав мамі останнє sms-повідомлення: «У нас дуже все погано, багато 200-х і 300-х. Люблю, цілую, обіймаю». А наступного дня матері Героя сказали, що Віталій загнув, коли прикривав відхід побратимів. Від 28 листопада 2022 року воїн офіційно перебував у списках зниклих безвісти, оскільки тіло знаходилось на території, звідки забрати його не могли. Тіло Віталія повернули під час обміну.
«Товариський, спокійний, душевний і дуже вихований. У класі – авторитет для інших, і завжди був поза конфліктами. Відколи він пішов зі школи, ми не перетинались, я навіть не знала, що він служить. Це для нас усіх дуже гірка втрата», - згадує класна керівничка Наталія Гнатюк.
Віталія Коваля поховали 20 грудня 2022 року на Микулинецькому кладовищі у Тернополі, на Пантеоні Героїв.
У Героя залишилась мама.
19 грудня 2022 року рішенням сесії Тернопільської міської ради Віталію Ковалю присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно).
Згідно з Указом Президента України від 01.05.2023 року, Віталій Коваль нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), а також за мужність у боротьбі за Батьківщину, сумлінну службу та самопожертву, посмертно нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський Хрест» (03.12.2024 року).
Вічна пам’ять і слава Герою!