Горайський Юрій - український громадсько-політичний діяч, підприємець, військовик, стрілець-регулювальник комендантського відділення комендантського взводу комендантської роти, матрос 73-го морського центру спеціальних операцій (Очаків). Герой України. Загинув 4 березня 2016 року, під Докучаєвськом Донецької області. Героєві назавжди залишилося 39 років.
Народився в селі Біла поблизу Тернополя. Тривалий час проживав з батьками в обласному центрі. Після закінчення Тернопільської гімназії імені Івана Франка, вступив до Тернопільського національного економічного університету, де здобув вищу економічну освіту.
Займався аграрним бізнесом у Збаразькому районі Тернопільської області. У 2004 році був активним учасником Помаранчевої революції. У 2014 році під час Революції Гідності брав активну участь у створенні самооборони міста Збараж «Народна дружина».
У травні 2014 року Юрія Горайського було призначено головою Збаразької районної державної адміністрації. Займав цю посаду 11 місяців. Допомагав військовим у зоні АТО як волонтер. А потім пішов добровольцем, з травня до вересня 2015 року служив у секторі «М» під Маріуполем.
У січні 2016 року підписав контракт на військову службу і був скерований для проходження подальшої служби на посаду стрільця-регулювальника комендантського відділення комендантського взводу комендантської роти 73-го морського центру спеціальних операцій – частини спеціальної розвідки Військово-Морських Сил Збройних Сил України, яка дислокується у місті Очакові Миколаївської області, військова частина А1594.
4 березня 2016 року під час розвідки на Маріупольському напрямку передовий дозор «морських котиків», у складі якого був солдат Горайський, вийшов на висоту в районі міста Докучаєвська Донецької області, де наштовхнувся на диверсійно-розвідувальну групу російських бойовиків. Передовий дозор вступив у ближній бій, завадивши противнику несподівано вдарити по усій групі. Основна частина розвідувальної групи 73-го морського центру спеціальних операцій прийшла на допомогу та вступила у бій, згодом підійшли підрозділи 72-ї окремої механізованої бригади. У тому бою ворожа диверсійно-розвідувальна група була знищена, противник втратив до 30 бойовиків, але під час ближнього бою солдат Юрій Горайський отримав смертельні поранення і помер на місці.
Похований у місті Збараж Тернопільської області.
Разом з дружиною Наталею виховував двох доньок — Ярину та Мирославу.
8 квітня 2016 року Указом Президента України Юрій Горайський нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
19 серпня 2016 року Тернопільська міська рада присвоїла звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно).
4 березня 2018 року у Тернополі, на фасаді будівлі Тернопільської дитячо-юнацької спортивної школи № 2, було відкрито меморіальну дошку, а 20 квітня 2018 року рішенням сесії Тернопільської міської ради цій школі було присвоєно ім’я Юрія Горайського.
Ім’я та портрет Героя викарбувані на стенді загиблих за Україну у Збаражі, на майдані Івана Франка.
15 вересня 2020 року Указом Президента України № 395/2020 Юрію Горайському присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
26 серпня 2022 року Тернопільська обласна рада присвоїла звання «Почесний громадянин Тернопільської області» (посмертно).