Український військовик Андрій Питак — навідник 1-го взводу 2-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аемб 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (Львів). Загинув 1 березня 2016 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.
У серпні 2015 року був призваний за мобілізацією. Перебував на військовій службі рік, готувався до демобілізації. 1 березня 2016 року військовослужбовці вирушили в район проведення навчальних стрільб, що мали відбутися між селищами Мирною Долиною і Тошківкою Попаснянського району на Луганщині. Рухаючись ґрунтовою дорогою уздовж лісосмуги в напрямку Тошківки, під час спроби розвернутися, їхній автомобіль наїхав на протитанкову міну ТМ-64. Внаслідок підриву, загинули водій і двоє військових, які сиділи позаду, ще двоє отримали поранення.
Андрій Питак народився 15 жовтня 1981 року в місті Тернополі в родині Андрія і Мирослави Питаків. 34-річний тернополянин був єдиним сином в родині, неодружений. Закінчив Тернопільську Українську гімназію імені Iвана Франка. Навчався в Тернопільському національному педагогічному університеті на географічному факультеті. Працював в управлінні соціальної політики Тернопільської міської ради на посаді головного спеціаліста відділу з питань постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.
«Андрій був ідеалістом, я через нього досі навіть на порожній дорозі чекаю зеленого світла на переході. Завжди веселий, компанійський і смішний сам по собі, «КВНщик» по-життєвий. Надзвичайно розумний і начитаний. У спільних мандрівках та польових практиках демонстрував виняткову витривалість. Андрій завжди мандрував разом із Тарасом Янкевичем, Ігорем Мосейчуком, Дімою Бабінчуком. Був привітним, здавалося, що завжди перебував у чудовому настрої. У всьому бачив позитив і не вмів довго ображатися», — так розповідають про Андрія однокласниці Софія Ладика та Анастасія Недашківська. Дівчата запам’ятали його, як дуже добру, щиру, справедливу людину!
Поховали АндріяПитака 28 березня 2016 року на Пантеоні Героїв Тернополя, що на вул. Микулинецькій.
14 жовтня 2016 року в Тернополі на фасаді будинку на вулиці Михайла Вербицького, 4, де мешкав Андрій Питак, встановили пам’ятну дошку на честь Героя.
19 серпня 2016 року Тернопільська міська рада присвоїла Андрію Питаку звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно).
Залишилася мати Героя — Мирослава.