Віталій Курилович — український військовий, майор Національної гвардії України, начальник групи бойової та спеціальної підготовки антитерористичної операції. Загинув 29 травня 2014 року поблизу міста Слов’янська Донецької області, коли гелікоптер МІ-8 Національної гвардії України, в якому він перебував, був збитий терористами.
Герою назавжди залишилося 41 рік.
Віталій Курилович народився 18 грудня 1973 року в місті Тернополі. Спочатку навчався у Тернопільській ЗОШ № 11, а коли сім’я переїхала в інший мікрорайон міста, продовжив навчання у школі № 14. Чудово грав на гітарі, акордеоні, займався спортом.
З 1991 року проходив військову службу у Внутрішніх військах МВС України. Після строкової служби вирішив обрати професію військового і залишився служити за контрактом.
Починаючи з 1993 року, служив у військовій частині 3024 в Павлограді — 4-й полк охорони особливо важливих державних об’єктів. 1 березня 2005 року наказом КВВ МВС України присвоєно звання «майор». За 22 роки служби в Павлоградському полку пройшов шлях від солдата до начальника групи бойової та спеціальної підготовки.
Закінчив заочне відділення автотехнічного факультету Академії внутрішніх військ МВС України (місто Харків).
«Він хотів бути військовим відразу після школи. Призвався в армію, звідти пішов на офіцерські курси. Потім були інститут, академія, — служив 22 роки», — згадує батько Віталія Куриловича.
29 травня 2014 року поблизу Слов’янська, після розвантаження продуктів харчування на 4-й блокпост та проведення ротації особового складу, повертаючись з району гори Карачун, гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого перебував майор Курилович, був обстріляний та підбитий терористами з ПЗРК. Під час падіння вибухнули паливні баки. В результаті загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, включаючи двох членів екіпажу і генерал-майора Сергія Кульчицького, та шість представників спецпідрозділу МВС України.
Після трагедії тіло Віталія спочатку поховали у Павлограді Дніпропетровської області, а згодом, за рішенням батьків, Героя було перепоховано на Микулинецькому кладовищі у Тернополі.
«Це була порядна людина. І це трагедія не тільки для сім’ї, а й для всієї України», — розповів Богдан Кунда, який разом із Віталієм Куриловичем навчався в Харкові.
Віталій Курилович нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу» І та ІІ ступеня. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, удостоєний орденів «За мужність» І та ІІІ ступенів (посмертно).
2 грудня 2021 року нагороджений вищою громадською бойовою нагородою, знаком народної пошани орденом «Сталевий хрест непереможних» (посмертно).
18 серпня 2015 року рішенням Тернопільської міської ради посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя», а 26 серпня 2022 року — звання «Почесний громадянин Тернопільської області».
У Тернопільській ЗОШ № 14 було облаштовано куточок пам’яті колишнього випускника, майора Віталія Куриловича, а на фасаді школи відкрито меморіальну дошку пам’яті Героя.
Навічно зарахований до списку особового складу військової частини 3024 Національної гвардії України.
Залишилися батько Іван Васильович, дружина та двоє синів.