Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (ПКУ) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами. Він визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), що відображений у фінансовій звітності підприємства згідно з національними стандартами бухобліку або МСФЗ, на різниці, передбачені положеннями ПКУ.

За п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат збільшується на 30 % вартості товарів (у тому числі необоротних активів, крім орендних), робіт та послуг, придбаних у:

– неприбуткових організацій, внесених до Реєстру на дату придбання, якщо загальна вартість таких закупівель за рік перевищує 25 мінімальних зарплат (крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і об’єднань страховиків, створених за вимогами закону);

– нерезидентів, зареєстрованих у країнах із переліку, затвердженого КМУ відповідно до ст. 39 ПКУ;

– нерезидентів із організаційно-правовими формами, включеними до переліку КМУ згідно з п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток у країні реєстрації або не є її податковими резидентами.

Водночас ці вимоги не застосовуються, якщо операція не є контрольованою, а витрати підтверджені за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ (без подання звіту).

Отже, якщо підприємство безоплатно отримує товарно-матеріальні цінності від нерезидента і витрати нерезидентом не понесені, різниця для коригування фінансового результату до оподаткування за п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не виникає.

 

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області