Шилівський Ігор Михайлович – 41-річний український військовик, стрілець помічник гранатометника 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини А 4447, позивний «Столяр». Загинув 22 січня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області.

Народився Ігор Шилівський 29 серпня 1982 року в Тернополі. Навчався у Тернопільській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №22. Здобув професію столяра, проживав і працював у Тернополі.

Одружившись, перебрався до села Дичків Великогаївської громади Тернопільської області. Разом із дружиною Ольгою збудували будинок, виховували двох дітей: доньку Тетяну та сина Назара.

Батько був великою опорою сім’ї та прагнув дати усе найкраще своїм дітям.

Односельчани в один голос кажуть: «Ігор був майстер на всі руки. Все, за що брався – вдавалося».

У березні 2023 року, виконуючи свій громадянський обов’язок, Ігор Шилівський поповнив лави ЗСУ. Загинув 22 січня 2023 року під час виконання бойового завдання, захищаючи Україну від російського агресора, на Запорізькому напрямку. До останнього свого подиху він був на захисті територіальної цілісності та незалежності Батьківщини.

Востаннє земляку віддали військові почесті на кладовищі у Дичкові. На честь воїна пролунав трикратний військовий салют та Державний Гімн.

Залишились мати Ганна Петрівна та батько Михайло Семенович, дружина Ольга, син Назар, донька Тетяна.

Безжальна війна забрала ще одне життя, а з ним – мрії, сподівання, плани на майбутнє. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який мужньо захищав Батьківщину та кожного з нас!