Шановна громадо! Українці!
Щороку 22 червня Україна згадує про мільйони людей, що загинули на кривавих полях Другої світової війни.
Червень 1941 року навіки увійшов у пам’ять жителів Західної України не тільки нападом нацистської Німеччини, але й кривавими розправами, вчиненими комуністами в тилу. Втікаючи від німців, радянські енкеведисти розстрілювали ув’язнених українців. Розстрілювали масово - з автоматів, через віконця для передачі їжі. Або кидала в камери гранати. Цей кривавий шабаш стався у Тернопільській в’язниці.
Також сотні мешканців області були замордовані у тюрмах Чорткова, Кременця, Бережан, Заліщиків.
За даними дослідників, майже 22 тисячі політичних в’язнів, які перебували у тюрмах Львівської, Тернопільської, Волинської, Рівненської, Івано-Франківської областей, були замордовані відступаючими комуністами.
У період повномасштабної війни з Росією ця дата набула нового, ще більш трагічного, сенсу. У наш час тисячі українців знову переживають історію 81-літньої давності: геноцид, табори, жорстокі вбивства, депортація.
Поки весь світ з жахом згадує 1941-1945 роки та повторює «Ніколи знову», московія, закидаючи «можем павтаріть», жорстоко вбиває мирне населення України, катує та ґвалтує невинних людей.
Тому сьогодні ми згадуємо всіх українців, які загинули від нелюдських режимів, як 81 рік назад, так і зараз.
Віримо у наших оборонців, які б’ють московську нечисть. Наші Герої роблять все можливе, щоб трагедія червня 1941 року більше ніколи не повторилася.
Тож запалимо свічку пам’яті за всіх тих дочок і синів України, які загинули заради свободи і незалежності нашої держави.
Слава Україні!
Героям Слава!
Міський голова Тернополя Сергій Надал