Робоча група Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими розробила низку рекомендацій для родичів наших Захисників, які перебувають у полоні, зниклих безвісти за особливих обставин, звільнених з полону, а також ЗМІ для того, щоб уникнути можливих ризиків для тих Захисників, які тимчасово перебувають у полоні, під час комунікації у публічних джерелах.
Родичам Захисників та Захисниць, які тимчасово перебувають у полоні, представникам медіа варто уникати:
- передачі у ЗМІ персональних даних та персональної інформації захисників (наприклад: полонений повідомив, що він парамедик чи водій, а його звільнений побратим в інтерв’ю подає іншу інформацію);
- свідомої чи несвідомої участі у психологічних операціях ворога (приклад - дзвінки з в’язниць родичам полонених: «Ваш у нас, почему не забираете? Делайте что-то, протестуйте»);
- надмірної медійності полонених, які були публічно не широко відомими до потрапляння в полон. Це може ускладнити процес повернення.
Що варто робити:
- звертатися до міжнародних організацій (ПАРЄ, ОБСЄ, Генасамблея ООН, Комісія ООН з прав людини, урядів держав) з вимогами тиснути на росію з вимогами виконання Женевської Конвенції;
- звертатися до МКЧХ, Робочої групи ООН з питань насильницьких та недобровільних зникнень;
- підтримувати регулярний контакт з Координаційним штабом;
- повідомляти нову інформацію про полонених в Національне інформаційне бюро (НІБ) та в матеріали кримінального провадження (через слідчого).
У випадку, коли хтось намагається особисто чи через онлайн-інструменти (форми, чат-боти тощо), розташовані на неофіційних ресурсах, дізнаватися будь-які дані про військовослужбовців (номер частини, місце розташування, персональні дані тощо) або ж вимагати гроші чи інші цінності як платню за нібито повернення, обмін, включення до списків на обмін тощо — негайно повідомляти Координаційний штаб та правоохоронні органи.
Звільненим з полону Захисникам та Захисницям та їхнім родичам, представникам ЗМІ варто уникати:
- повідомлень на кшталт «він швидко відновиться і повернеться на фронт». Це може негативно вплинути на подальші процеси переговорів;
- розкривань у ЗМІ персональних даних та інформації про побратимів і посестер, які ще перебувають у полоні;
- уникати надмірної конкретики під час публічних висловлювань про порушення прав (тортури, умови утримання), використовувати загальні наративи про подібні випадки. Через детальну публічно поширену інформацію можуть постраждати побратими, які ще залишаються в полоні ворога. Також ворог може оцінювати ефективність впливу тортур, базуючись на спогадах звільнених з полону;
- поширень фото- чи відеоматеріалів, на яких зображені побратими і посестри, які ще не звільнені. З них ворог може отримати додаткову інформацію про те, чим займався полонений чи полонена.
Що варто робити:
- у розмовах зі ЗМІ наголошувати на необхідності дотримання Росією норм Женевських конвенцій;
- підтримувати родичів тих, хто залишився в полоні, над їхнім звільненням Україна працює постійно;
- допомагати родичам полонених напряму подавати дані в НІБ;
- усвідомлювати, що кожне сказане слово може вплинути на умови перебування тих, хто залишився в полоні. (У тому числі і в "правовому" полі рф: може бути змінена класифікація дій оборонців).